Дерев’яний коник, гуцульський пафос і трохи... скузування

Вміст допису видалено автором 9 листопада 2013 р. о 16:49.

11 коментарів

Віталія Козменко
Класне інтерв'ю… Тай давно Я є великою шанувальницею ДПД і творчості хлопців загалом. Так шо, як у нас кажут: Дєкую файно!
Ярослав Лучинський
В ШИЮ ГНАТИ таких «талантів»!!!
Спробував послухати декілька «композицій»… Вони наче пробують підтвердити принцип, що все нове, то є добре забуте старе і виходить в них дешева пародія на Скрябіна початку 90-х, який також не був надто геніальним в своїх невиданих піснях… Вони ще й мають сміливість думати, що в них «Виходило доволі непогано»… Ще й претендують на вміння грати на дримбі та знання гуцульської говірки)))) П«ять слів з неправильною вимовою, то не знання гуцульської говірки…
»Ми почали із застільних пісень" — на цьому й закінчувати треба було…
Святослав Вишинський
Олексій Кухарський в ефірі передачі «Толока», якщо не зраджує пам'ять, відзначав музику «Stelsi» як унікальну у своєму роді.
Володимир Карагяур
Святе, він тоді явно був після дня народження чийогось і помилився.
Галина Дичковська
взагалі то «вважЄє на гачі», для гуцульської говірки характерним є "Є" та «Йо» замість багатьох а, я, е.
Не знаю творчості хлопців. Але переконана, що дешеві пародії на Скрябіна чи кого б там теж мають право на існування. І добре що вони є.
заполонює наш ефір не якась над-інтелектуальна іншомовна продукція, а банальні:
я ее любил…
а я сижу на лодочке…
позвони мне…
Тому, якщо є банальна альтернатива чужій банальності, хоч би і в якості застільних пісень, це добре і навіть нормально.
Володимир Карагяур
Так це і є пародія на Скрябін! depede.livejournal.com/
А ось це їхня сторінка на ЖЖ.
Віталія Козменко
я раннього Скрябіна не чула, але твердо переконана, що те, що роблять хлопці, вони роблять із задоволенням. А така творчість однозначно повинна існувати!
Лариса Репка
Це просто дужеее веселі хлопці!!!))) І то не творчість — а сарказм та іронія перемішані у великому глибокому, хоча трохи брудному казані))) Їсти з нього точно не дуже смачно і приємно, але дуже весело, особливо спостерігати процес приготування))
У чому-у чому, а в сарказмі ці хлопці спеціалісти (хоча, може по піснях це поки що й не дуже видно, але, впевнена, то в перспективі, нині я суджу з їх іншої — журналістської творчості)))
А щодо неправильної говірки — вибачайте хлопців, Місько — взагалі не мЄсний (як би він сказав)) а з центральної України, але говір наш йому дуже припав до душі — от він і активно вивчає))
І це все суб'єктивна точка зору))) Просто добре їх знаю))
Святослав Вишинський
Постійна іронія в (пост-)сучасну добу вже стала синдромом епохи. Схоже, ніхто не бажає помічати, що іронія реально нікуди не веде — і тільки безкінечно і безсенсово карнавалізує життя.
Володимир Карагяур
Іронія можливо так. Але вони саме сарказують, мому моє сукзування пане Святе. І дійсно як свідок можу сказати найкращі якраз вони у приготуванні того сарказму. Вони чудові кухарі сарказму.
Ігор Оршак
Ніхто не говорить що ДПД-шники мають якесь зазіхання на мистецтво, хлопці стібуться, женуть і нікого не копіюють...і головне приносять людям радість!) В Чернівцях такий гумор має право на існування!;)
Автор публікації заборонив додавати коментарі